Інтелектуально-творчий потенціал особистості (або обдарованість) не може бути зведений тільки до якоїсь однієї характеристики, як це вважалось раніше: «високий коефіцієнт інтелекту», «високий рівень креативності» тощо. Таке розуміння спричиняє і особливе ставлення до виявлення і розвитку обдарованості.
    Але і «мотивація», і «видатні здібності», і «креативність» —глибинні особистісні характеристики, що можуть розглядатись тільки на рівні професійної, практичної психології. Разом з тим їх сукупність становить особистісний потенціал дитини і має безліч проявів у її реальному житті. А ці риси особистості вже помічає не тільки професіонал, а й будь-який зацікавлений дорослий і в першу чергу — педагог.
    Об'єднаємо ці риси у три групи і стисло розглянемо кожну.
    Інтеграційні особистісні характеристики
    • Допитливість (пізнавальна потреба). Всепоглинаюче жадання інтелектуальної стимуляції і новизни зазвичай називають допитливістю. Чим обдарованішою є дитина, тим більш виражене у неї прагнення до пізнання нового, невідомого. Ця потреба виявляється в пошуках нової інформації, нових знань, постійному прагненні ставити багато запитань, невгасимій дослідницькій, творчій активності (бажання розбирати іграшки, досліджувати поведінку тварин тощо).
    • Надчутливість до проблем. Здатність бачити проблему там, де інші нічо¬го незвичайного не помічають,— важлива характеристика творчо ми¬слячої людини. Ще Платон сказав, що пізнання починається із здиву¬вання стосовно буденного. Ця характеристика проявляється в здатності виявляти і ставити проблеми.
    • Здібність до прогнозування. Здатність уявити результат розв'язання проблеми до того, як її буде реально вирішено, передбачити можливі наслідки вчинку до його здійснення та інші здібності подібного роду називаються здібностями до прогнозування.
    Ця здатність виявляється не тільки під час виконання навчальних завдань, але й розповсюджується на найрізноманітніші прояви реального життя: від прогнозування наслідків елементарних вчинків до здатності прогнозувати розвиток соціальних явищ.
    • Словниковий запас. Великий словниковий запас — одночасно результат і критерій для визначення рівня розумових здібностей дитини. Факт тісного зв'язку мислення і мовлення неодноразово підтверджений спеціальними дослідженнями. Ця характеристика виявляється не тільки в багаторазовому використанні у процесі мовлення слів, але й умінні та прагненні будувати складні синтаксичні конструкції, у придумуванні нових слів для нових запропонованих ними понять або уявних подій.
    • Здібність до оцінювання — перш за все результат критичного мислення, що припускає можливість розуміння як власних думок та вчинків, так і дій інших людей. Забезпечує самодостатність, самоконтроль, упев¬неність у собі, своїх здібностях та рішеннях.
    Вона виявляється в здатності надавати об'єктивну характеристику вирішенню проблемних завдань, учинкам людей, подій і явищ.

    Виявлення та оцінювання наведених нижче параметрів — справа складна і вимагає спеціальних поглиблених спостережень. Разом з тим ці показники характеризують глибинні, а тому найважливіші моменти роз¬витку розумового потенціалу дитини.
    • Оригінальність мислення — здатність висувати нові, несподівані ідеї, що відрізняються від широко відомих, загальноприйнятих, банальних. Ви¬являється в мисленні та поведінці дитини, спілкуванні з однолітками та дорослими, всіх видах її діяльності (яскраво виражено в характері й тематиці самостійних малюнків, придумуванні історій, констру¬юванні тощо).
    • Гнучкість мислення — здатність швидко і легко переходити від одного класу явищ до іншого, часто далеких за змістом, встановлювати між цими явищами, об'єктами, процесами асоціативні зв'язки. Виявляється в умінні знаходити альтернативні стратегії вирішення проблеми, оперативно змінювати напрями пошуку рішень. Продуктивність — «швидкість» мислення зазвичай вважається здатністю генерувати велику кількість ідей.
    Цей показник безпосередньо не пов'язаний із творчістю, проте, чим більше ідей, тим більше можливостей вибору з них найцікавіших, найоригінальніших. Виявляється і може оцінюватися за кількістю продуктів діяльності. Здібність до аналізування та синтезування. Аналіз — лінійна, послідовна, логічна, точна обробка інформації, що припускає розчленування її на складові. Синтез, навпаки, синхронізація і об'єднання її в єдину структуру. Найяскравіше виявляється під час розв'язання логічних за¬вдань і проблем. Але може бути виявлена практично у будь-якому виді діяльності дитини.
    • Класифікація та категоризація — психічні процеси, що відіграють вирішальне значення під час структуризації нової інформації, до¬зволяють об'єднувати одиничні об'єкти в класи, групи та категорії. Виявляється в прагненні до колекціонування, систематизації матеріалів під час розв'язання специфічних логічних задач. Висока концентрація уваги виражається зазвичай у двох основних особливостях психіки:
    а) висока ступінь зануреності в завдання;
    б) можливість успішного «настроювання» (навіть за наявності перешкод) на сприйняття інформації, що стосується обраної мети.
    Виявляється в схильності до складних і порівняно довготривалих занять. Інший полюс характеризується «низьким порогом відключеності», що виражається в швидкій стомлюваності, нездатності довго займатися однією справою.
    Пам'ять — здатність запам'ятовувати факти, події, абстрактні симво¬ли, різні позначки — найважливіший індикатор обдарованості. Розвива¬ючи різні види пам'яті, слід мати на увазі, що перевагу у творчості має не той, у кого більший обсяг пам'яті, а той, хто здатний оперативно витягнути з пам'яті потрібну інформацію. Вид пам'яті (довготривала і короткочасна, смислова, механічна, образна, символічна тощо) нескладно визначити в процесі спілкування з дитиною.

    Захопленість змістом завдання — на думку багатьох учених, провідна характеристика обдарованості. Діяльність тоді виступає ефективним засо¬бом розвитку здібностей, коли стимулюється не почуттям обов'язку, не прагненням одержати нагороду, перемогти в конкурсі, а в першу чергу — захопленістю суттю. Виявляється в діяльності і поведінці дитини. Доміну¬ючу мотивацію можна виявити методом спостереження та бесіди.
    Перфекціонізм — прагнення доводити продукт будь-якої діяльності до відповідності найвищим вимогам. Високообдаровані діти не відчува¬ють задоволеності доти, поки не досягнуть максимально високого рівня виконання своєї роботи. Виявляється в різноманітних видах діяльності, виражається в наполегливому прагненні робити і переробляти продукт, доводячи його до рівня, що відповідає найвищим особистим стандартам.
    Нонконформізм — (у дорослому варіанті) прагнення будь-що протистояти думці більшості. У дитини, незважаючи на властиву дошкільнику і молодшому школяреві схильність до копіювання, ця якість також присутня, і ступінь її розвитку характеризує ступінь її самостійності і незалежності — якостей, необхідних і юному і дорослому творцю. Виявляється в готовності обстоювати власну точку зору, навіть якщо вона суперечить думці біль¬шості, прагненні діяти нетрадиційно, оригінально.
    Лідерство — домінування в міжособистісних стосунках. Лідерування в дитячих іграх і спільних справах надає дитині можливості набувати досвіду ухвалення рішень, що дуже важливо в будь-якій творчій діяльності. Виявляється в іграх з іншими дітьми. Не завжди, але часто є результатом інтелектуальної переваги. Дитина зберігає впевненість у собі в оточенні інших людей, легко спілкується з дітьми та дорослими, проявляє ініціативу в спілкуванні з однолітками, бере на себе відповідальність.
    Змагальність — схильність до конкурентних форм взаємодії. Набуті в результаті досвіду перемоги і особливо поразки — важливий чинник роз¬витку особистості, загартування характеру. Виявляється в схильності або небажанні брати участь у діяльності, що припускає конкурентні форми взаємодій.
    Широта інтересів. Різноманітні, але відносно стійкі інтереси дитини не тільки свідчення її обдарованості, але й бажаний результат виховної робо¬ти. Основою цієї якості у високообдарованих дітей є великі можливості, й універсалізм. Широта інтересів — основа багатогранного досвіду.
    Виявляється в прагненні займатися різними, дуже не схожими один на одний видами діяльності, бажанні спробувати свої сили в різних сферах.
    Гумор. Неможливо уявити творчу людину, яка не здатна помічати недоладності, бачити смішне в різних ситуаціях. Ця здатність виявляється і формується з дитинства. Вона одночасно є свідченням обдарованості та ефективним механізмом психологічного захисту. Прояви гумору багатогранні, як саме життя, і легко можна виявити як його наявність, так і відсутність.
    Ми розглянули систему психічних характеристик, які складають основу особистісного потенціалу дитини.
    Для того щоб виявити рівень розвитку цього потенціалу, необхідно:
    а) оцінити рівень розвитку кожної характеристики;
    б) зіставити ці рівні розвитку між собою та з еталоном.
    У результаті одержимо щось на зразок «портрета особистісного потенціалу дитини».
    Оцінювання
    Скористаємося «методом полярних балів». Будьте уважні! Кожну характеристику потенціалу дитини оцінюватимемо за п'ятибальною шкалою. 5 балів — оцінювана властивість особистості розвинена добре та чітко виражена, часто виявляється в різних видах діяльності та поведінки;
    4 бали — властивість помітно виражена, але виявляється непостійно, але й протилежна їй властивість виявляється дуже рідко;
    З бали — оцінювана та протилежна властивості особистості виражені не чітко, проявляються рідко, у поведінці й діяльності врівноважують одна одну;
    2 бали — яскравіше виражена та частіше виявляється властивість осо¬бистості, протилежна оцінюваній;
    1 бал — чітко виражена й часто виявляється властивість особистості, протилежна оцінюваній, вона фіксується в поведінці й у всіх видах діяльності;
    0 балів — ця якість відсутня.
    Оцінки будуть об'єктивніші, якщо виставлятимуться не одним, а де¬кількома педагогами, які працюють з цими дітьми («метод експертних оцінок»). Для цього необхідно, щоб кожен учасник опитування (вчитель, вихователь, методист) заповнив власну таблицю, поставивши оцінки кож¬ній дитині. Потім підраховуються середні показники.
    Інтегративні характеристики
    1. Допитливість.
    2. Надчутливість.
    3. Прогнозування.
    4. Словниковий запас.
    5. Здібність до зосередженості.
    Розумовий розвиток
    1. Оригінальність мислення.
    2. Гнучкість мислення.
    3. Продуктивність.
    4. Аналіз та синтез.
    5. Класифікація та категоризація.
    6. Концентрація уваги.
    7. Пам'ять.
    Особистісний розвиток
    1. Захопленість змістом завдання.
    2. Перфекціонізм.
    3. Нонконформізм.
    4. Лідерство.
    5. Змагальність.
    6. Широта інтересів.
    7. Гумор.
    Опрацювання результатів
    Для наочності діагностичної картини скористаємося графічним варіан¬том її зображення. Для кожної групи характеристик зробимо заготовку, як показано на малюнку 1.
    а) інтеграційні характеристики
    б) сфера розумового розвитку
    в) сфера особистісного розвитку
    На кожному з відповідних векторів відкладаємо відрізки, довжина яких — це кількість здобутих дитиною балів.
    Як нескладно уявити, ідеальна «обдарована дитина» одержує найвищі бали за всіма характеристиками, і кожний малюнок стане схожим на правильний многокутник. Малюнки, виконані за результатами об'єктивного оцінювання реальної дитини, в більшості випадків дають неправильний многокутник.
    Якщо ви дістали правильний многокутник, то ваша дитина — обда¬рована. Але навіть якщо многокутник неправильний — не страшно. Це свідчить про вашу об'єктивність і, крім того, таке індивідуальне поєднання рівнів розвитку окремих характеристик якраз і створює ту неповторну картину, яку ми на самому початку вирішили називати «портретом особистісного потенціалу дитини». У зв'язку з цим зрозуміло, що, якщо один портрет відрізняється від іншого або від ідеалу,— це нормально.
    При цьому слід мати на увазі, що здібностям властиво компенсувати собою недостатній розвиток інших (наприклад відносно невисока продуктивність цілком може бути компенсована оригінальністю та гнучкістю мислення).
    Тепер вам відомі напрями подальшої педагогічної роботи — ви знаєте, які якості добре розвинені, а які вимагають вашої підвищеної уваги.
    Діагностична картина